На Золочівщині відзначили 100-річчя створення ЗУНР
З нагоди відзначення 100-річчя ЗУНРу на Золочівщині 1 листопада відбулося відкриття двох меморіальних таблиць у м. Золочеві та Пам’ятного Хреста на кладовищі села Гончарівка Золочівського району. У заходах взяли участь представники влади, громадськість міста та району, молодь, керівники громадських організацій. Під час заходу відбулась панахида за загиблими Січовими Стрільцями та покладання квітів у пам’ять про загиблих українців.
«Ті буремні події 100-літньої давності, що лягли в підмурок нашої відновленої Незалежності, кличуть нас до усвідомлення високого патріотизму і лицарства, жертовності і відваги, державної мудрості і вміння приймати поразки, щоб згодом вибудовувати на них перемоги. Носіями цих чеснот були славні сини української землі, яких ми сьогодні згадуємо з любов’ю і вдячністю», - зазначив під час виступу голова Золочівської райдержадміністрації Володимир Недзельський.
Цього ж дня відбулося відкриття Пам’ятного Хреста на кладовищі села Гончарівка Золочівського району.
За фінансування Львівської обласної державної адміністрації, ініціативи сільського голови Марії Венярської відбулось спорудження Хреста як данини пам'яті та сповнення нашого вічного боргу перед загиблими Героями.
"Така звитяжна історія доби та її великих синів в часи боротьби за самостійну Україну кличе нас до обов’язку взірцево служити Вітчизні, бути єдиними, поборювати власні амбіції задля побудови європейської заможної держави Вони боролися, щоб ми могли здобути цю справжню, благословенну незалежність, щоб ми перемогли в сьогоднішній війні з одвічним українським ворогом. Наша пам'ять – є запорукою їхньої невмирущості",- сказала у своєму виступі Ольга Боса, начальник відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю райдержадміністрації.
4 листопада у Золочівському районному Народному домі організували святковий концерт заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю України "Верховина", який присвятили сторіччю Західноукраїнської Народної Республіки.
Довідково:
Золочівці, що століттями вели наполегливу боротьбу з різними загарбниками за свої права і незалежність, за свою землю, щиро вітали проголошення Західноукраїнської Народної Республіки в листопаді 1918 року. Листопадовий чин у Золочеві очолив 32-річний сотник 35-го австрійського полку Гнат Стефанів. Вранці 1 листопада 1918 року січові стрільці під його командою встановили в Золочеві українську владу. Отже від 1 листопада 1918 р. до липня 1919 р. на території Золочівщини функціонувала влада ЗУНР.
Молода республіка створила Українську Галицьку Армію, зародком якої були Легіони Українських Січових Стрільців (УСС) та підрозділи австро-угорської армії, сформовані з українців. Відновлення української військової традиції на західноукраїнських землях мало історичне значення.
З 23 листопада 1918 р. у Золочеві виходив часопис «Золочівське слово» як орган команди Золочівського військового округу.
Повітовим комісаром Золочівського повіту став судовий радник і адвокат Михайло Балтарович, комендантом – сотник Ілько Цьокан. Міським комісаром обрано знаного лікаря-єврея Йосифа Ґольда.
Делегатами до Української Національної Ради (тимчасового парламенту ЗУНР) обрали членів Національно-демократичної партії – від міста Золочева золочівського декана Стефана Юрика, від повіту – господаря з Розважа Миколу Загульського.
Молода республіка потребувала високоосвічених урядовців. І Золочівська земля зродила таких непересічних патріотів. Василь Панейко, уродженець Золочева, став в уряді ЗУНР на чолі з Костем Левицьким міністром зовнішніх справ. Теодора Ваня – першого українського адвоката у Золочеві вибрано міністром економічних справ. Генерал УГА Віктор Курманович виконував обов’язки міністра військових справ, замість направленого в ролі військового радника української місії в Парижі, полковника Д. Вітовського.
Командиром 4-ої Золочівської бригад УГА був і Богуслав Шашкевич – отаман піхоти УГА, онук брата поета Маркіяна Шашкевича.
Із Золочевом тісно пов’язана легендарна постать генерала УГА Мирона Тарнавського. Його шлях до головнокомандувача Української Галицької Армії був позначений великим талантом командира, чутливим серцем батька для вояків, великою любов'ю до України.
