Вшанували борця за гідність
ПОДВИЖНИКИ - СМЕРТНІ, ЇХНЯ СПРАВА ПОВИННА ЖИТИ
У неділю, 25 червня, у Скольому відбулося урочисте відкриття намогильного пам’ятника Герою України і Небесної сотні Олегу Ушневичу, який загинув під час найбільш кривавих подій Революції Гідності у Києві 20 лютого 2014 року.
Спекотного літнього дня у Сколе з’їхалися родини Героїв Небесної сотні з цілої Львівщини. Як було сказано у вступному слові, вшанувати пам’ять загиблого героя сколівчан та гостей міста запросила родина Ушневичів, зусиллями якої, власне, і постав монумент. Право відкрити пам’ятник було надано батькові Олега — Михайлові Ушневичу, почесному громадянину Сколівського району воїну УПА (сотня «Громенка») Ярославу Фітелю, а також побратиму-майданівцю Андрію Семену. Прозвучав Державний Гімн.
Відтак сонм священиків очолив молитву Панахиди. Як слушно зауважено під час проповіді, Олега Ушневича маємо пам’ятати не тільки тому, що постав цей пам’ятник, але завдяки великій жертві його життя. Священик також навів паралель з постаттю Івана Хрестителя, якого Господь у свій час покликав бути «голосом вопіющого в пустелі», будити дух свого народу та піти до кінця за свої переконання. Революція Гідності стала для нашого народу своєрідною точкою неповернення (принаймні, у свідомості), як колись перехід через Червоне море став точкою неповернення до рабства Ізраїльського народу. І в цьому заслуга Героїв Небесної сотні, які віддали свої життя не за Європу і не проти когось, а за гідне майбутнє України.
Представник родин Героїв Небесної сотні сестра загиблого Героя України Романа Сеника Олександра зауважила, що якби не Майдан, то невідомо, в якому рабстві ми були б сьогодні. Вшановувати цих героїв необхідно бодай з метою не стати подібними до тих, хто стояв із протилежного боку барикад.
Директор Департаменту соціального захисту Львівської ОДА Наталія Кузяк закликала не тільки пам’ятати героїв, а й діяти, наслідуючи їх.
Олег Ушневич мав одну Батьківщину, але дві батьківщини — Сколе і Дрогобич. Саме тому до слова запрошено колишнього голову ради Майдану а нині очільника м. Дрогобич Тараса Кучму. Він поділився своїми пережиттями від спогадів минулої Революції та запросив замислитися над тим, що кожен із нас зробив для наслідування ідеалів полеглих не тільки під час Майдану, а й у війні на Сході держави. Бо так співпало, що того дня на Дрогобиччині ховали двох загиблих під Попасною — зі Стебника та Борислава. Отож після смерті і нам доведеться глянути у вічі борцям за волю та скласти звіт про те, що ми зробили для свого народу.
Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок зауважив, що всі, хто бачив Олега Ушневича на Майдані, окрім його участі в найгарячіших подіях, пригадують, що в руках героя у вільні хвилини завжди була книжка. Він також попросив полеглого молитися за нас та Україну, за перемогу й справедливість. А присутнім побажав, щоб наше покоління стало останнім з тих, які боролися за справжню незалежність, аби прийдешні змогли вже нарешті користуватися всіма благами і правами великої європейської держави.
Патріотичні рядки поезії Олега Ушневича, який не залишив своїх нащадків, прочитали діти — нащадки його побратимів та рідних.
Побратим Олега, а згодом — боєць добровольчого батальйону ім. генерала Кульчицького Мар’ян Берездецький назвав загиблого каменем українського націоналізму, маючи на увазі приклад його життя-дії.
О. Ушневича гідно вшановують не тільки у Скольому, але й у Дрогобичі. Лілія Купільник — викладач Дрогобицього педуніверситету та Світлана Фарилович — вчитель Дрогобицької школи № 1 представили віршовано-пісенну композицію «Реквієм Небесній сотні». До речі, ці волонтери зараз збирають кошти на лікування поранених бійців східного фронту. Зі своїми виступами цього недільного ранку вони побували й у сколівських храмах.
Отець-капелан Михайло Ульмер наголосив, що полеглі на Майдані та Сході країни не пристосовувалися до цього життя, а діяли, самостійно творячи історію. Вони виконали найбільшу із заповідей любові — віддали життя за друзів своїх.
Роман Ушневич, брат загиблого героя, подякував присутнім за участь у вшануванні пам’яті Олега, всім, хто долучився до створення пам’ятника, зокрема, скульпторам Роману та Юліану Воробцям зі Львова і їхнім помічникам, майстрам по роботі з гранітом Олександру Джурку, його синам, своїм друзям і побратимам.
Опісля відбулося покладання квітів до новоспорудженого монумента. А члени товариства «Пам’ять» вшанували полеглого урочистою сальвою.
На завершення заходу пролунав гімн «Боже великий, єдиний». А всіх присутніх запросили на духовно-патріотичний концерт пам’яті Олега Ушневича та тих, хто віддав життя за Україну, який розпочався надвечір у РНД «Бескид»..
Так складається, що в боротьбі за гідне майбутнє гинуть найкращі. Однак їхня справа вимагає продовження. Чи не дозволимо зробити їхню жертву марною — залежить від нас.
За матеріалами Ігоря ЛЕПЕЦЬКОГО
