До відома роботодавців!
Наголошуємо! 
Розмір заробітної плати не може бути меншим за мінімальний, що передбачено ст.8. Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а саме: · у місячному розмірі: з 1 січня – 3200 гривень;· у погодинному розмірі: з 1 січня – 19,34 гривні.
Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (ст. 95 Кодексу законів про працю України).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2017 році становить (ст.7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік»): з 1 січня - 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.
Виплата заробітної плати працівникам здійснюється у першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство провадить після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть залежати від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону України «Про оплату праці»).
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст.113 Кодексу законів про працю України).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 Кодексу законів про працю України»).
Служба зайнятості пропонує!
Отримати компенсацію витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов´язкове державне соціальне страхування за умови створення нових робочих місць та працевлаштування на них безробітних. Згідно зі статтями 26 і 27 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці, які створюють нові робочі місця, мають можливість отримати компенсацію витрат зі сплати єдиного соціального внеску за рахунок коштів Фонду загальнообов´язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Компенсація надається за умови, що вони:
є юридичними або фізичними особами, що створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них за скеруванням центру зайнятості безробітних з числа осіб, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці, або
є суб’єктами малого підприємництва, які на новостворені робочі місця в пріоритетних галузях економічної діяльності працевлаштовують безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості.
не мають заборгованості зі сплати страхових внесків;
не є банкрутами і проти них не порушена справа про банкрутство.
Підставою для надання компенсації є подані до центру зайнятості:
заява (довільної форми);
довідка (визначеної Порядком компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов´язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою КМУ від 15.04.2013 №347 форми).
Компенсація виплачуватиметься упродовж 12 місяців з дня працевлаштування особи, при цьому термін забезпечення роботою працівника повинен бути не меншим як два роки.
Увага!
Штрафи за порушення трудового законодавства!
Стаття 265. Кодексу законів про працю України»:
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Стаття 172 Кримінального кодексу України:
Грубе порушення законодавства про працю карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, - караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 175 Кримінального кодексу України:
Безпідставна невиплата заробітної плати більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
За інформацією звертатися до відділу організації надання послуг роботодавцям Львівського обласного центру зайнятості. Тел.: 233-01-67, 245-03-11.
Усі послуги служби зайнятості – безкоштовні!
