"Голодомор очима болю, устами гніву" в Сколівській ЦРБС
До скорботних роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр. в читальному залі 
Сколівської центральної районної бібліотеки пройшла година пам’яті: «Я хочу жити, но не можна, умираю з голоду». Під звуки Реквієму «Моцарта» запалено свічки і хвилиною мовчання вшановано пам'ять жертв сталінського Голодомору.
Вчитель Орявської ЗОШ Лосинська Р. розповіла про страшну трагедію в історії нашої держави. Щоб не повторювалися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них. Дорога в майбутнє полягає через минуле. І якщо сьогодні не зробити висновків історія може повторитися. Отож озирнімось, щоб покаятись. А головне – щоб зрозуміти. Ведучі: Фединишин О. та Цюцик М. пройшли дорогою їхнього хресного путі. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга. Прочитані вірші: «Голод» - Стасів Н.; «Сни про хліб» - Масендич Г.; «Збережений хліб» - Іваник М., уривок з вірша «Хлопчик, умираючи, просив Бозю» - Лосинська Ю., «Боже великий, всевладний» - Небелюк Л., «Ти кажеш, не було Голодомору?» - Соулевич Н.
Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився. Запалимо свічки і хвилиною мовчання вшануємо пам'ять жертв Голодомору.
Година пам’яті закінчилась молитвою невинно загиблих.
