Екологи нагадують про небезпеку спалювання сухої трави
За інформацією департаменту з питань цивільного захисту з початку року зафіксовано більше 1000 пожеж у природному середовищі, площа сухостоїв, які потрапили у вогняний полон близько 400 га. Найбільше пожеж зафіксовано у Яворівському, Сокальському та Пустомитівському районах.
Працівниками державної екологічної інспекції у Львівській області винесено 200 постанов та накладено штрафів на суму близько 38 тис грн згідно статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі та самовільне випалювання рослинності або її залишків).
Довідково:
За результатами досліджень, при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус - найбільш родючий поверхневий шар ґрунту, внаслідок чого знижується його мікробіологічна активність. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500 - 1700 кг вуглецю, різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Встановлено, що солома згорає на одному квадратному метрі за 30-40 °С, при цьому температура на поверхні ґрунту під час горіння може досягати 360 °С, на глибині 5 см – близько 50 °С. Вигорання органічної речовини ґрунту відбувається в шарі 0 – 5 см, а втрати води - в шарі 0-10 см. Це негативно впливає на родючість ґрунту, оскільки на утворення 1 см його родючого шару необхідно близько 100 років.
