30 ЛИПНЯ відзначається ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
Проблема торгівлі людьми залишається актуальною для України з часів здобуття нею незалежності.
Однак, із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013-2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилились.
Відзначається також зростання кількості людей, які прийняли б ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном. У відповідь на бажання громадян втекти від збройного протистояння до інших країн з’являються нові шахрайські схеми, посилюється активність торгівців людьми.
Що ж таке торгівля людьми?
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Метою торгівлі людьми може бути:
- трудова експлуатація;
- сексуальна експлуатація,
- використання у порнобізнесі;
- проведення дослідів над людиною без її згоди;
- усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
- примусову вагітність або примусове переривання вагітності;
- примусове одруження;
- примусове втягнення у зайняття жебрацтвом;
- втягнення у злочинну діяльність;
- використання у збройних конфліктах тощо.
Якщо Ви потрапили у ситуацію, коли шляхом обману, шантажу, шахрайства або погроз Вас примушували:
- працювати на відробляння невизначених „боргів”, яких Ви буцімто набули, коли Вам обіцяли підшукати роботу (наприклад, за кордоном, або просто у „кращому місці”);
- займатись проституцією або надавати інші сексуальні послуги;
- зніматись у порнографічних фільмах, фотозйомках, або показах через Інтернет;
- виконувати роботу, про яку Ви не домовлялися, від якої не мали змоги відмовитися, і яка вимагалася від Вас під загрозою покарання;
або піддавали іншим формам експлуатації в Україні або за кордоном, імовірно, Ви постраждали від торгівлі людьми.
Більшість громадян України не може ідентифікувати себе, як особу, яка постраждала від торгівлі людьми.
Міністерство соціальної політики України є національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми, яке, відповідно до своїх завдань та функцій, формує та реалізує державну політику у сфері захисту прав громадян, які постраждали від торгівлі людьми.
Також, однією з функцій Мінсоцполітики є встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
За останні роки Мінсоцполітики значно посилило роботу щодо виявлення та ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Так, у 2018 році Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 221 громадянам, що на 11,6 % перевищує показник 2017 року (198 осіб) та у 2 рази більше за показник 2016 року (110 осіб).
Протягом 2012-2019 років Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 818 громадянам (811-громадян України та 7 іноземців), з яких 316 жінки, 420 чоловіки, 82 дітей (30 хлопчиків та 51 дівчаток).
Основними країнами призначення громадян України залишаються Російська Федерація, Україна, Республіка Польща, Республіка Туреччина, ОАЕ тощо.
Органами Національної поліції упродовж 2019 року виявлено 189 кримінальних правопорушень (проти 163 за аналогічний період 2018 року), передбачених статтею 149 (Торгівля людьми) КК України, без урахування закритих кримінальних проваджень, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.
Проведеним аналізом по виявленим 189 фактам торгівлі людьми слід зазначити, що упродовж 2019 року її формами були:
91 – трудова експлуатація;
69 – сексуальна експлуатація;
25 – втягнення у злочинну діяльність;
2 – торгівля дітьми;
2 – сурогатне материнство.
В рамках досудового розслідування установлено 205 осіб, яким надано статус потерпілих в кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, з них: 123 чоловіків, 78 жінок, 2 неповнолітніх, 2 малолітніх.
Загальний аналіз основних груп ризику
- незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;
- молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;
- внутрішньо переміщені особи;
- особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;
- бідні, малозабезпечені особи;
- особи з проблемами психічного здоров’я.
Найбільш вразливі до торгівлі людьми категорії населення:
- жінки у віці 18-30 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);
- чоловіки у віці 25-35 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);
- діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).
Так, найбільш поширеною формою торгівлі людьми стала трудова експлуатація (91 факт), тоді як за аналогічний період 2018 року це була сексуальна експлуатація.
Проведеним аналізом ризиків у сфері торгівлі людьми, а саме у формі трудової експлуатації установлено, що 88 випадків стосується виключно внутрішнього (внутрідержавного) призначення, і лише 3 факти – вивезення за кордон (країна призначення – Республіка Білорусь).
Приклад.
Так, наприкінці листопада 2018 року працівниками управління БЗПТЛ ГУНП у місті Києві установлено та припинено діяльність злочинної групи сформованій на етнічній основі, яка на території центрального залізничного вокзалу м. Києва підшукували малозабезпечених осіб, громадян, що перебувають у скрутних життєвих обставинах, без постійного місця проживання, та вербували їх під приводом працевлаштування у сільськогосподарській сфері на території Одеської області, обіцяючи їм достойні умови праці та своєчасну виплату заробітної платні. Таким чином за результатами проведених заходів було виявлено 94 особи, які працювали на цьому підприємстві, фактично як раби, залучені шахрайським способом. Установлено близько 14 співорганізаторів цієї злочинної діяльності. Наразі слідство ще тримає. За матеріалами кримінального провадження у 2019 році розпочато додатково 69 епізодів стосовно установлених потерпілих осіб.
Щодо торгівлі людьми у формі сексуальної експлуатації (69 фактів). Найбільше вказаних злочинів було скоєно з переправленням молодих осіб жіночої статі за кордон. Так, найбільш поширеними країнами призначення «живого товару» у 2019 році стали: Туреччина (17 фактів), Китай (11), Німеччина (7), Росія (6), Іспанія (5), Греція (3), Ізраїль (3), Чехія (2), Італія (2), тощо.
Найбільш враженими категоріями є жінки, які не працюють, мають на утриманні дітей, розлучені, перебувають у важкому матеріальному становищі, особи з числа внутрішньо переміщених осіб, тощо, у віці від 18 до 30 років.
Приклад.
Так, працівниками управління БЗПТЛ ГУНП в Харківській області у січні 2019 року на території міжнародного аеропорту «Харків» затримано 27- річну громадянку України, яка намагалася вивезти до Турецької Республіки 25-ти річну місцеву жительку з метою подальшої сексуальної експлуатації. У ході досудового розслідування зловмисницю викрито ще у 6 аналогічних злочинах.
Щодо торгівлі людьми у формі втягнення у злочинну діяльність зафіксованих у 2019 році (25 фактів), найбільш враженими категоріями громадян стали чоловіки, у віці від 25 до 35 років. Країнами призначення: Російська Федерація (19), Туреччина (5).
Приклад.
Так, 2016-2017 роках у містах Києві та Дніпрі розслідувалися кримінальні провадження стосовно членів організованого угруповання, які займалися вербуванням молодих громадян України чоловічої статі для роботи у Російської Федерації кур’єрами з доставки фасового товару, фактично оманним шляхом примушували приймати їх участь у наркотрафіку. У квітні 2017 року кримінальне провадження СУ ГУНП в Дніпропетровській області стосовно учасників ОГ було направлено до суду. За матеріалами досудового розслідування в СУ ГУНП у м. Києві, яке тривале поряд з цим, були установлені додаткові епізоди та потерпілі особи. У березні 2019 року обвинувальний акт стосовно учасників ОГ скерований до суду.
З 2016 року до правоохоронних органів України надходили відомості про громадян України - моряків, які відбувають покарання у виправних закладах Грецької Республіки за скоєння злочинів, пов’язаних із незаконним переміщенням нелегальних мігрантів морем з Турецької Республіки до країн Європейського Союзу. Кількість громадян України, які перебувають в тюрмах Греції та вже отримали вироки суду (по 100, 200 років позбавлення волі) вже перевищила 150 осіб. У ході перевірок деяких звернень їх близьких родичів установлено, що вказані особи, можуть бути жертвами від торгівлі людьми, тому як залучались (при фрахтуванні) не знаючи про втягнення до протиправної діяльності.
Наприкінці 2018 року працівниками ДБЗПТЛ частина злочинного ланцюга була викрита та злочинна діяльність припинена, проте деякі звернення від потерпілих або близьких до них осіб ще надходить у цьому році. Наразі досудове слідство по більшості епізодів вказаної злочинної діяльності ще триває.
У контексті роботи Міністерства закордонних справ України (МЗС) у сфері протидії торгівлі людьми посольствами та консульськими установами здійснюються кроки щодо попередження торгівлі людьми шляхом проведення відповідної інформаційно- роз'яснювальної роботи, виявлення та захисту жертв цього явища, забезпечення міжнародного галузевого співробітництва.
Закордонними дипломатичними та консульськими установами України
забезпечується виконання функцій (передбачених статтею 18 Закону України «Про протидію торгівлі людьми”) щодо надання допомоги громадянам, які стали жертвами торгівлі людьми: постраждалі особи документуються проїзними документами для повернення в Україну громадяни України отримують консультаційну, правову та матеріальну допомогу, а також логістичне та матеріальне сприяння у поверненні на Батьківщину, про випадки, пов’язані з торгівлею людьми, інформуються місцеві та українські правоохоронні органи для організації перевірок та кримінального переслідування винних осіб.
Відповідно до існуючого порядку закордонні дипломатичні установи (ЗДУ) двічі на рік надають інформацію у вигляді звітування щодо кількості громадян України, які постраждали від торгівлі людьми та були повернуті за сприяння консульських установ в Україну.
Варто також зазначити, що відповідно до інформації ЗДУ, за сприяння закордонних дипломатичних установ повернуто на Батьківщину громадян України, що постраждали від торгівлі людьми на території іноземних держав: у 2014 році - 34 особи, із них: з Лівану - 6 осіб, з Росії - 7 осіб, з Туреччини - 3 особи, з Кіпру - 3 особи (постраждали від торгівлі людьми на території Північного Кіпру), з Китаю - 14 осіб, із Словаччини - 1 особа;
у 2015 році - 16 осіб, із них: з Туреччини - 5 осіб, Лівану - 5 осіб, Кіпру - З особи, Італії - 2 особи, Китаю - 1 особа;
у 2016 році - 15 осіб, із них: з Польщі - 1 особа, Кувейту - 8 осіб, Кіпру - 2 особи, Лівану - 2 особи, Малайзії - 1 особа, Йорданії - 1 особа;
у 2017 році - 9 осіб, із них: з Азербайджану - 2 особи, Вірменії - 2 особи,
у 2018 році - 13 осіб.
Державна інспекція з питань праці (Держпраці) відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до статті 3 Конвенції МОП № 81, функції інспекції праці мають два аспекти:
-
- здійснює контроль за виконанням правових положень,
- виконує превентивну функцію й надає інформацію та освітні послуги.
Ця складна роль робить інспекцію праці складовою механізму протидії торгівлі людьми.
Повноваження Держпраці визначенні Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення).
Відповідно до абзацу шостого пункту 4 Положення, Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Неформальна зайнятість в Україні концентрується в окремих регіонах та видах економічної діяльності, населення до неї призвичаюється, вона надає ілюзію свободи діяльності, підтримує недовіру до державних інститутів, виховує легкість відмови від будь-яких правових норм, що можуть ситуативно вважатися невигідними чи незручними.
Працівники, які погоджуються працювати без будь-яких гарантій, автоматично потрапляють до групи ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми із метою трудової експлуатації.
У 2018 році неформальна зайнятість досягала 23 % від загальної кількості зайнятого населення, з яких 48,2 % від усіх неформально зайнятих осіб були зайняті у формальному секторі економіки.
Лідерами з неформальної зайнятості є:
-тимчасове розміщення і організація харчування;
- будівництво;
- сільське господарство;
- оптова і роздрібна торгівля;
- ремонт автотранспортних засобів.
У деяких регіонах України не просто існують проблеми з нелегальною зайнятістю, а мова іде про формування паралельної, нерегульованої економіки. Найгірша ситуація склалася у Херсонській, Закарпатській, Рівненській, Чернівецькій та івано-Франківській областях.
При чому, у Херсонській та Івано-Франківській областях обсяги неформальної зайнятості є критичними.
У Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Херсонській, Чернівецькій областях рівень неформальної зайнятості у сільському господарстві є вищим за 80%, а у будівництві – за 70%.
Інспекторами праці Держпраці забезпечено постійний контроль за оформленням трудових відносин із найманими працівниками на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та видів діяльності та фізичними особами – підприємцями.
Станом на 06.06.2019 територіальними органами Держпраці на виконання окремого доручення Голови Держпраці щодо вжиття комплексних заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості та доходів населення, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 649 (далі - Розпорядження) проведено 7846 інспекційних відвідувань, з яких:
1325 проведено спільно з органами ДФС,
1549 – з органами ПФУ,
655 – з органами місцевого самоврядування,
248 – з Національною поліцією України,
250 – з органами місцевих державних адміністрацій,
36 – Службою безпеки України,
20 – з Міграційною службою України,
36 – з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
3727– інспекційних відвідувань проведено за інформацією Пенсійного фонду України та інших органів.
В ході зазначених заходів виявлено 17155 працівників, які були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин, з них:
- 5640 працівників, допущених до роботи без оформлення трудового договору;
- 5090 працівників, які виконували роботу на підставі цивільних договорів, що мали ознаки трудового;
- 6425 працівників, допущених до роботи без повідомлення органів ДФС.
У ході комплексних заходів із 19783 працівниками укладено (оформлено) трудові договори.
За результатами проведених заходів інспекторами праці:
- складено 355 протоколів про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 41 КУпАП та 6 протоколів за частиною четвертою статті 41 КУпАП;
- складено 1088 протоколів про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 41 КУпАП та 10 протоколів за частиною другою статті 41 КУпАП.
- за невиконання вимог інспекторів праці щодо усунення виявлених порушень 34 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 188-6 КУпАП у загальній сумі 38 тис. 246 грн.
- передано на розгляд керівникам територіальних органів Держпраці матеріали про накладення штрафних санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України на загальну суму 948 млн 254 тис. гривень.
- матеріали 404 відвідувань направлено до правоохоронних органів у зв’язку із ознаками злочинів, передбачених статтями 172 і 173 Кримінального кодексу України. Власникам внесено 119 пропозицій про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
За даними ПФУ станом на 01.04.2019 кількість застрахованих осіб (найманих працівників) з початку року зросла на 202 тис. 879 осіб, а у порівнянні до 01.04.2018 - на 333 тис. 70 осіб.
