ПРЕС-АНОНС
Під час відрядження в Російську Федерацію Тарас познайомився з чоловіком з Азербайджану. Дізнавшись, що Тарас не має сім’ї та схильний до вживання алкогольних напоїв, новий знайомий запропонував йому роботу в Азербайджані на два місяці. Тарас погодився.
В Азербайджані в Тараса відібрали трудову книжку, паспорт та інші документи. Чоловіка поселили на фермі, де вирощували велику рогату худобу, і змусили безкоштовно працювати чабаном… 24 роки.
Умови були жахливими: холодні приміщення, недостатнє харчування. Господар постійно змушував вживати алкоголь. Маючи відкритий і поступливий характер, Тарас виконував усі накази. Чоловіка не били, проте щодня погрожували вогнепальною зброєю.
Випасаючи худобу, Тарас зустрічав інших «рабів». Певний час він спілкувався з двома чоловіками, які працювали на сусідніх фермах, але потім одного з них утопив господар, а другий помер від голоду.
Тараса врятувало те, що в результаті втручання правоохоронних органів Азербайджану, його визволили з рабства.
Міністерство соціальної політики України у співпраці зі співробітниками українських консульських установ в Азербайджані повернули чоловіка на Батьківщину. Тарасові допомогли відновити паспорт громадянина України. Чоловікові також надали передбачену чинним законодавством соціальну допомогу: виплатили грошову допомогу, призначили пенсію, влаштували до інтернатної установи.
24 роки в рабстві не могли не позначитися на фізичному та психологічному здоров’ї, тож постраждалий отримав медичну і психологічну допомогу. Проте головне — Тарас не втратив сенсу життя, він залишається привітним та відкритим до людей.
Ця історія — не казка, а реальність. Щороку в усьому світі мільйони людей, які шукають кращої долі, потрапляють у трудове рабство. Торгівля людьми є проблемою для більшості країн світу.
На жаль, це ганебне явище існує і в Україні. Наша країна є країною походження (звідки вивозять постраждалих від торгівлі людьми), транзиту (через Україну везуть постраждалих в інші країни) та призначення (постраждалих експлуатують в Україні). За оціночними даними Міжнародної організації з міграції, за роки незалежності України від торгівлі людьми постраждали понад 230 тисяч осіб. Українці потерпають сучасного рабства як усередині країни, так і за кордоном.
Із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013–2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилилися. Зростає кількість людей, готових прийняти ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном. У відповідь на бажання громадян втекти від збройного протистояння до інших країн активність торговців людьми посилюється, з’являються нові шахрайські схеми.
Проблема торгівлі людьми є глобальною й потребує комплексного підходу та злагоджених дій усіх причетних відомств до її вирішення.
Національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми в Україні є Міністерство соціальної політики, яке взяло на себе обов’язки формування та реалізації державної політики у цій сфері. Міністерство вже досягнуло значних результатів у посиленні співпраці всіх причетних до цієї проблеми міністерств, відомств, міжнародних та громадських організацій.
У 2018 році органами соціального захисту виявлено 286 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, з них Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 221 громадянину, що на 11,6% перевищує показник 2017 року (198 осіб) та вдвічі більше за показник 2016 року (110 осіб).
Протягом 2012–2019 років Міністерством було встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 818 громадянам (811 громадянам України і 7 іноземцям). З них 316 — це жінки, 420 — чоловіки, 82 — діти (30 хлопчиків та 51 дівчинка).
Органами Національної поліції вже у 2019 році виявлено 189 кримінальних правопорушень (проти 163 за аналогічний період 2018 року), передбачених статтею 149 (Торгівля людьми) КК України.
Основними країнами, в яких експлуатують громадян України залишаються Російська Федерація, Україна, Республіка Польща, Республіка Туреччина, ОАЕ тощо.
Щороку весь світ прикутий до проблеми сучасного рабства та докладає значних зусиль для того, що люди не потрапляли в тенета торгівлі людьми.
У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
До Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми Мінсоцполітики у співпраці із суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, третій рік поспіль проводить загальнонаціональну інформаційну кампанію.
30 липня 2019 року інформаційні акції пройдуть по всій Україні. Серед основних локацій — залізничні вокзали та кінотеатри.
Зокрема в Києві заплановано провести заходи в трьох локаціях:
- Центральний та Південний залізничні вокзали міста Києва;
- Майдан Незалежності (біля пам’ятника Архістратигу Михаїлу);
- Кінотеатр «Київська Русь».
Так, з 10:00 у приміщеннях Центрального та Південного залізничних вокзалів Києва проходитимуть просвітницькі акції: буде розміщено інформаційні плакати, на екранах транслюватимуться тематичні відеоролики, а активісти роздаватимуть листівки та спілкуватимуться з людьми.
[1] Ім’я було змінено з міркувань приватності.