Забезпечення соціальних гарантій мобілізованих
Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" в редакції від 08.02.2015 року зі змінами, внесеними Законом України від 15.01.2015 року № 116-VIII, за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.
Як зазначалося вище, згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП України мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100). Не проводити виплати середнього заробітку підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати.
Ще один нюанс треба враховувати роботодавцю при виплаті середнього заробітку. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах , як у розрахунковому періоді, так, і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587 затверджено Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу. Допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.
Згідно з Кодексом законів про працю України (ч. 3 ст. 119): «За працівниками, яких було призвано під час мобілізації на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на термін дії укладеного контракту, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, незалежно від підпорядкування і форми власності, й у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”.
Дії роботодавця у зв'язку з призовом працівника
Розіб’ємо цю ситуацію на декілька моментів.
1. У яких випадках за призваним працівником зберігається робоче місце? Чи поширюється вимога про збереження робочого місця за працівником на осіб, призваних на строкову службу?
За загальним правилом призов або вступ на військову службу є підставою для звільнення співробітника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України
Однак звільнення за даною статтею не допускається у випадку, якщо за працівником зберігається робоче місце і посада згідно з ч.ч. 3,4 ст. 119 КЗпП України. Зазначимо, що ч. 3 ст. 119 установлено, що гарантії щодо збереження робочого місця поширюються на осіб, які приймаються:
· на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу та військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період;
· на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом оформлення нового контракту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. За ними зберігається місце роботи, посада та середній заробіток.
Зазначені гарантії також зберігаються за працівниками, які під час військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) і перебувають на лікуванні в медичних установах, а також потрапили в полон або оголошені безвісно відсутніми. Гарантії зберігаються до дня, що настає за днем їх взяття на облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у випадку закінчення ними лікування в медичних установах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
2. Які документи необхідно оформити для збереження робочого місця за працівником, призваним на військову службу?
Підставою для збереження за працівником робочого місця, посади та середнього заробітку є повістка. Порядок видачі повісток регламентовано Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 р. № 352.
Наказ про звільнення співробітника від роботи у зв’язку із призовом на строкову службу підприємство повинне оформити з дати, яка зазначена в повістці.
Наказ може бути наступного змісту: «Керуючись ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, наказую звільнити: (прізвище, ім’я по баткові , посада) від роботи з ( такого часу) у зв’язку із призовом на строкову військову службу зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження строкової військової служби. Підставою для видання даного наказу є повістка з військкомату, оригінал якої додається до наказу». Працівника ознайомлюють з таким наказом під підпис. До трудової книжки запис про звільнення працівника у зв’язку із призовом на військову службу не вноситься.
У період відсутності такого працівника в табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки з позначенням «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.
3.Чим загрожує роботодавцю звільнення працівника, призваного на військову службу?
У випадку звільнення такого працівника роботодавця очікують такі наслідки:
1. Відновлення працівника на роботі через суд.
2. Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника на підставі ст. 235 КЗпП.
3. Фінансові санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП. За недотримання гарантій і пільг, належних працівникам, які призиваються на військову службу.
Адміністративна відповідальність посадових осіб на підставі ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
