На Сколівщині відбулись урочистості з нагоди 150-річчя створення «Просвіти»
У п’ятницю, 21 грудня, в районному Народному домі «Бескид» м. Сколе відбулась урочиста академія, присвячена 150-річчю створення товариства «Просвіта», за участю керівництва району, духовенства, ветеранів «Просвіти», педагогів, бібліотекарів, учнівської молоді, представників місцевого самоврядування та громадськості району.
Від учасників урочистостей ветерани «Просвіти» Сколівщини поклали
квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку, а підростаюче покоління вклонилось провіднику ОУН-УПА Степану Бандері, поклавши квіти до підніжжя його пам’ятника. Зі словами благословення та спільної молитви за український народ до присутніх звернулись декан 
Сколівський о.Віктор Коцеміра та декан Тухольківський о.Роман Качала. Зі словами привітань до просвітян звернувся голова Сколівської районної ради Микола Романишин. За вагомий внесок у справу українського національного відродження, розбудову і зміцнення Української держави та з нагоди 150-річчя створення товариства «Просвіта» грамотами голови Сколівської райдержадміністрації та голови Сколівської районної ради нагороджено ветеранів Сколівського районного товариства «ПРОСВІТА»:Теодора Витвицького, Любов Багінську, Миколу Клепуца, Романа Щура, Ларису Бартків, Ігоря Витвицького, Любов Фітель, Зиновія Даніва, Марію Маринець, Оксану Коваль та Марту Кусьпись.
З доповіддю «Вічний вогонь просвітянського смолоскипа» виступив 
заступник голови райдержадміністрації Володимир Крушельницький; історичний екскурс про «Просвіту на Сколівщині» провів голова науково-культурологічного товариства «Бойківщина» Теодор Витвицький, а «Сторінки зародження просвітянського руху» привідкрив отець-декан Сколівського деканату Віктор Коцеміра.
Літературно-музичну композицію представили учасники художньої
самодіяльності РНД «Бескид», викладачі Сколівської школи мистецтв та учнівська молодь.
Завершено урочистості спільним виконанням духовного гімну «Боже великий, єдиний» та різдвяної коляди.
«Кожний народ, якщо хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслись до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації, як окремої народної індивідуальности, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього». (Андрій Січинський)
