Медична реформа: плюси і мінуси
Нещодавно в актовому залі Сколівської ЦРЛ відбулася підсумкова нарада медичних працівників Сколівщини. Зокрема, йшлося про діяльність медичних установ Сколівського району за 2016 рік та перспективи розвитку на поточний рік. До участі в засіданні медиків долучився заступник голови Сколівської РДА Василь Білинець.
Основні показники діяльності медустанов прокоментувала завідувач інформаційно-аналітичним відділом Сколівської ЦРЛ Лідія Вовчанська. За її словами, минулого року дещо ускладнилася демографічна ситуація у Сколівському районі. Загалом народилося 637 дітей, а померло 703 осіб. Природний приріст став від’ємним. Найбільше жінки народжували в селах В.Рожанка, Жупаня, Тухолька, смт.Славське, та м.Сколе. Не поспішають поповнювати свої сім’ї жителі Орова, Підгородець, Головецького, В.Синьовидного, Крушельниці, Завадки, Волосянки, Лавочного, Тухлі, Оряви, Труханова та Плав’я. Однозначно, на це негативно впливає економічна та політична нестабільність, безробіття.
В структурі смертності продовжують лідирувати захворювання серцево-судинної системи (416 осіб). На другому місці – старість (90 осіб), а третє місце посідають новоутвори (63 особи). Порівняно з 2015 роком збільшилася кількість померлих у працездатному віці – з 121 до 135, серед них 27 жінок та 108 чоловіків.
Серед людей працездатного віку від захворювань системи кровообігу померли 49 осіб, від травм та отруєнь – 30, в тому числі внаслідок ДТП – 11, від асфіксії – 9, падіння – 2, вогнепального поранення – 1, колото-різаної травми – 1. На жаль, минулого року було два прикрі випадки смерті дітей 14 та 17-ти років. 22 особи померли від злоякісних новоутворів.
Сумною є статистика смертності серед немовлят. Померли четверо дітей до одного року життя через вроджені вади серця, гострі захворювання дихальних шляхів та сепсис.
Неабияку увагу громадськості привертає реформування пунктів медичної допомоги. Наразі до мережі закладів охорони здоров’я входить Сколівська ЦРЛ, Славська міська лікарня, 15 лікарських амбулаторій, з них 14 – загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ) загальною потужністю 925 відвідувань за зміну, 36 ФАПів. І на майбутнє – за діяльність кожного медичного пункту адміністрація ЦРЛ, представники районної влади та органів місцевого самоврядування, населення посилено боротимуться, адже залишитися без медичної допомоги – це те ж саме, що підписати собі вирок.
На належному рівні надають медичну допомогу в лікарських амбулаторіях та ФАПах. 37,3 тисячі осіб від усього населення району охоплено лікарями ЗПСМ. У Сколівському районі зареєстровано 26 штатних посад лікарів ЗПСМ, а працює 22 особи. Укомплектованість сімейними лікарями залишається низькою. У селах Лавочне, В.Рожанка та Орів таких лікарів взагалі немає.
У 2017 році на базі поліклінічного відділення Сколівської ЦРЛ та Славської МЛ заплановано відкрити лікарські амбулаторії ЗПСМ, а також створити центр первинної медико-соціальної допомоги на базі Сколівської ЦРЛ. Як тільки про це рішення оголосили публічно, чутки про «закриття» лікарні у Сколе вмить облетіли район. Отож, горянам не варто вірити пліткам, а уважно слідкувати за справжніми новаціями в сфері охорони здоров’я.
За статистикою, у 2016 році на Сколівщині незначно, однак збільшилися показник захворюваності дитячого та дорослого населення та показник охоплення диспансерним наглядом. Суттєво зросла кількість хірургічних операцій: з 297 у 2015 році до 500 у 2016-му. Приємно констатувати, що за весь рік роботи не було зафіксовано післяопераційної летальності при гострих хірургічних патологіях.
Як уже повідомлялося, знизилася кількість народжень у 2016 році. Медиками пологового відділення Сколівської ЦРЛ прийнято 357 пологів, проти 431 у 2015 році. Успішно проведено 42 кесареві розтини.
Знизилася захворюваність на активні форми туберкульозу легень. Минулоріч виявлено 33 випадки активного туберкульозу, 19 – з допомогою флюорографії, з деструкцією – 15, з бактеріовиділеннями – 16 осіб.
Причинами запущення туберкульозу є особливості перебігу процесу, невчасне рентгенобстеження, а також зловживання алкоголем, важкі умови перебування людей на заробітках, недостатньо калорійне харчування тощо. Загалом на Сколівщині від туберкульозу померло 9 осіб. Така ситуація свідчить насамперед про недостатній рівень виявлення туберкульозу, тож варто роботу в цьому напрямку підсилити. І не лише медикам, але й представникам влади та духовенству.
Щороку збільшується кількість хворих на онкопатологію. На діагностичному обліку перебуває 940 осіб, в т.ч. четверо дітей до 14-річного віку, двоє – до 17-річного, працездатних осіб – 282. У 2016 році було вперше виявлено 134 особи зі злоякісними утворами, 34 випадки візуальних форм раку. Причиною занедбаності часто є несвоєчасне звернення до лікарів, відсутність профоглядів. Минулоріч від раку померло 35 осіб.
Від інфаркту міокарду торік померли 8 людей. У 2016 р. зареєстровано з діагнозом «інфаркт міокарду» 39 хворих, серед них – 17 працездатних. Інсульти перенесли 118 осіб (з них 16 працездатного віку), а померло 30 осіб (4 працездатних).
На Сколівщині минулого року було скорочено 27 стаціонарних ліжкомісць. При цьому кількість хворих, які потребували стаціонарного лікування, суттєво зросла – з 288 до 326-ти. На жаль, при цьому рівень захворюваності зростає.
У 2016 році зросли показники первинного виходу на інвалідність. Вперше було визнано інвалідами 25 дітей та 255 дорослих (з них 230 осіб працездатного віку). Серед причин цього – соціальна незахищеність населення та низькі доходи людей, які не можуть придбати найнеобхідніші ліки для подолання недуг, хронічних захворювань, провести планові чи, навіть, ургентні хірургічні операції...
Про важке фінансове становище медичних установ району, незрозумілу стратегію реформування медичної галузі та перші його спроби розповідав головний лікар Сколівської ЦРЛ Іван Щадей. Найперше він зазначив, що, незважаючи на вкрай незадовільне фінансування медичні працівники у 2016 році працювали стабільно і належно виконували свої професійні обов’язки. Але досі бракує сільських медиків на вакантні місця в окремих сільських амбулаторіях та ФАПах.
Як додав очільник ЦРЛ, заклади охорони здоров’я району гостро потребують сучасної матеріально-технічної бази – діагностичної та іншої медичної апаратури, заміни м’якого та твердого інвентарю в стаціонарних закладах, коштів на оплату ліків для невідкладних станів та лікування одиноких малозабезпечених громадян, багатодітних родин, інвалідів дитинства, воїнів АТО, людей з психічними вадами, хронічними хворобами, безхатченків тощо.
Зупинився також на кадровому питанні. На його думку, недопустимо великою є кількість працюючих пенсіонерів у мережі медустанов. Але замінити їх непросто, бо молоді спеціалісти не прагнуть виконувати клятву Гіппократа за мізерну зарплатню, без найсучаснішої апаратури для діагностики та працювати за старими дідівськими методами, в холодних, відповідно необладнаних, приміщеннях та умовах сільського бездоріжжя.
Передбачається, що суттєвих змін на початковому етапі реформи повинна зазнати первинна ланка медичної допомоги, а відтак, і вторинний рівень.
Згідно з реформою, українці вже у 2017 році зможуть вільно обирати свого лікаря на рівні первинної допомоги. Пацієнти, на їх вимогу, відкріплятимуться від дільниць, де вони знаходяться на обліку. Кожний зможе обрати того лікаря, якого він захоче, до того ж в лікарняних закладах інших міст.
Загалом концепція передбачає, що фінансування медпослуг відбуватиметься шляхом укладення прямих договорів з лікарем, а оплата за цими договорами здійснюватиметься через Національну службу здоров’я, створення якої передбачається протягом 2017 року.
Головним принципом зміни системи фінансування, згідно з затвердженою концепцією, є оплата державою гарантованого пакету медичних послуг кожному громадянину. При цьому фінансування відбуватиметься за рахунок загальних податків, а додаткових зборів не передбачається. Для послуг, які держава не може покрити, будуть розроблені механізми покриття їх вартості для громадян – приватне медичне страхування, механізм легальної співоплати за медпослугу.
Крім того, найближчим часом буде задіяна методика формування госпітальних округів, а на місцях плануватимуться і округи, і мережа навколо них. Буде створено 10 госпітальних округів у Львівській області. Наш район, а також Миколаївський та Жидачівський відноситимуться до Стрийського госпітального округу. При цьому, медичні заклади на Сколівщині не зазнають суттєвої реорганізації. Сподіваємося на позитивний результат.
Як відомо, з 1 січня відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, а для медпрацівників уряд пообіцяв надбавку 30% з травня. Це дуже правильно і доречно, але парадоксально те, що в державному бюджеті цих коштів наразі не передбачено. Також планувалося збільшення видатків на централізовану закупівлю ліків. І, знову ж таки, жодних фінансових гарантій державою досі не надано.
Там, у верхах, не знають, з якими труднощами стикаються медики районного штибу. А медзаклади потребують величезних коштів не лише на зарплату, а й на поточні, капітальні ремонти, закупівлю новітньої медичної апаратури та устаткування, бо ж чим інакше лікувати і тим самим втримувати пацієнтів?
Скинути ці колосальні видатки на місцевий бюджет не вдасться, бо він й без того ледве справляється з фінансовим навантаженням, і витрати суттєво перевищують всі можливі прибутки. То ж як буде все виглядати на майбутню перспективу – принаймні сьогодні важко спрогнозувати.
Одне відомо на сто відсотків: лікарні не зможуть уже працювати так, як дотепер.
– Позитивні зміни у складний для України час особливо потрібні, – підсумував заступник голови Сколівської РДА Василь Білинець. – Міністерство охорони здоров’я України переймає медичний досвід успішних європейських країн, то ж держава робитиме все можливе, щоб громадяни України мали рівний доступ і фінансову спроможність до надання якісних медичних послуг. Ми повинні гідно пройти цей болісний етап, інакше змін не досягти.
Тетяна Зінкевич,
журналіст газети «Бойківська думка»
