У селі Корчин оголосили карантин через сказ у лисиці
У с.Корчин Сколівського району оголошено карантин через виявлений сказ у лисиць. Проведено вакцинацію всього наявного поголів’я великої рогатої худоби, коней, собак та котів у селі Корчин. Спеціалістами районної державної лікарні ветеринарної медицини забезпечено клінічний огляд, карантинування тварин та розслідування кожного випадку підозри на сказ. Керівників мисливських господарств зобов’язали вжити заходів щодо зниження чисельності лисиць шляхом їх відстрілу та з наступною доставкою тварин до державної лабораторії ветеринарної медицини.
Мисливські угіддя прилеглі до с.Корчин оголошено неблагополучними, а також в загрозливій зоні, заборонено проведення ліцензійного відстрілу диких тварин, їх відлов і вивіз.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується - смертю. Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні та бродячі собаки. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.
Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужий – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому –до 50 км. за день, нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але за будь якого випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря.
Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Прищеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження в нього не виникає агресивності, бажання кусати не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.
Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини хворої на сказ. У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресивна, нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць.
У худоби – рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної форми – тихий сказ.
Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу.
Становлять небезпеку укуси кажанів, за останні 20 років в Україні померло двоє дітей.
Інкубаційний період у хворої на сказ людини триває від 7 днів до року, найчастіше ж він сягає 77-90 днів. Тривалість залежить від місця укусу, локалізації і тяжкості, виду тварини яка вкусила.
Розрізняють три періоди сказу у людини:
1. Передвісники - 1-7 днів (буває 2-4), парестезія (оніміння) в місці укусу, збудливість, порушення психіки, ГРЗ, незрозумілий стрес, туга, похмурі думки, температура 38–40 градусів.
2. Збудження – починається несподівано перший напад гідрофобії: Хворий різко відкидає кухоль з водою (спазми жувальних і дихальних м’язів), напади задухи стають дедалі частішими. Якщо спершу вони виникають від спроби пити воду, то згодом – від самої згадки про воду, її шум, краплі дощу. Виникає акрофобія – подув вітру, голосний звук, яскраве світло посилюють напад. Наростає збудження, хворий нагадує п'яну людину, бігає, агресивний, зрушує з місця важкі предмети. Сухість у роті змінюється слиновиділенням.
3. Якщо людина не померла, починається стадія паралічу, посилене слиновиділення, лежить нерухомо, галюцинує. Може почати ковтати і пити – ознаки швидкої смерті. Буває атиповий перебіг сказу - без ознак збудження і неспокою.
Лікування – НЕ РОЗРОБЛЕНЕ!!!!!
Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями: адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини. Спрямованих на впорядкування утримання свійський тварин, перш за все собак і котів. Своєчасну вакцинацію, відловлювання бездоглядних особин, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних у природніх умовах, широку інформацію населення, особливо власників, щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.
Начальник Сколівського районного управління Держпродспоживслужби
В.Лучків
