Сколівська районна державна адміністрація
Сколівський район, Львівська область

Сколівська ДПІ консультує 16.11.2018:

Яку діяльність може проводити фізична особа –  платник І групи єдиного податку.   Згідно з пп. 291.4 ПКУ до І групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

Згідно з п. 1.8 Інструкції № 209 торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, фізична особа – підприємець, має право перебувати на І групі платників єдиного податку, якщо здійснює роздрібний продаж товарів виключно з лотків та прилавків, що розташовані на території ринку.

Наданий фізичній особі подарунок  потрібно оподатковувати військовим збором

Сколівська ДПІ Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що відповідно до пп. 1.2 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі пп. 165.1.39 ПКУ).

Так, відповідно до п. 164.2 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

  • дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ;
  • дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ.

Згідно з п. 174.6 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Разом з цим пп. 1.7 п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо вартість дарунку, отриманого фізичною особою від юридичної особи, у розрахунку на місяць не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Однак при перевищенні вказаного розміру уся вартість дарунку оподатковується військовим збором як додаткове благо. При цьому нормами п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.

Для реєстрації РРО потрібно подати форму №20-ОПП

Сколівська ДПІ Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що згідно з п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

З 1 жовтня 2018 року набрали чинності окремі положення наказу Мінфіну від 20.09.2018 р. №773, якими внесено зміни до Порядків реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджених наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.

При цьому окремі положення наказу Мінфіну від 20.09.2018 р. №773 наберуть чинності після затвердження Мінфіном Порядків ведення Реєстру екземплярів РРО та Реєстру центрів сервісного обслуговування РРО.

Наберуть чинності, зокрема, наступні нововведення:

  1. контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО щодо господарської одиниці (пункту обміну валюти), вказаної у заяві, якщо суб'єкт господарювання не повідомив контролюючий орган про такий об'єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання;
  2. у разі реєстрації резервного РРО, суб'єкт господарювання має завчасно повідомити як про об'єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ПКУ щодо кожної господарської одиниці (пункту обміну валюти), де використовуватиметься резервний РРО;
  3. однією з підстав для скасування реєстрації РРО є повідомлення суб'єктом господарювання контролюючого органу відповідно до п. 63.3 ПКУ про такий об'єкт оподаткування як про закритий або такий, що не експлуатується суб'єктом господарювання.