Сколівська Районна Державна Адміністрація
Сколівський район, Львівська область

Дружня сколівська родина святкувала уродини

Переглядів: 430

24 вересня, у нашому райцентрі, в передобідню пору, позивні трембіт та жваві бойківські мелодії покликали сколівчан та їхніх гостей на велике урочисте, барвисте, креативне бойківське дійство — День міста —"Фест-Сколе". Воно відбувалося під егідою та загальним керівництвом міського голови Володимира Москаля, за участю депутатів Сколівської міської ради, підприємців, духовенства, творчих колективів РНД "Бескид" (директор Світлана Сличко), сільських аматорських колективів народних домів району, вихованців Сколівського будинку дитячої та юнацької творчості (директор Роксолана Британ), народного ансамблю пісні й музики "Плай" народного дому селища Славське (керівник Іван Цуцей), фольк-гурту "Фіглярі" Сколівської школи мистецтв (керівник Володимир Крушельницький), гурту "Ретро-модерн Сколе" (керівник Любомир Пасічник) та солістки Василини Жалівців, народного артиста України Василя Зінкевича, української співачки Андріани, артистів-гумористів зі Львова, аніматорів з розважальною програмою для дітей та багатьох інших. Всі вони неабияк постаралися. Отож, хто побував на святі, надовго залишиться під його враженням.

кава й різноманітна. Не лише виступи артистів, а й конкурси, ігри, виставки, автентична бойківська кухня, святкове частування скільською кишкою, презентація виробів майстрів — народних умільців Сколівщини, виставка музейних бойківських експонатів, фотовиставка з історії міста Сколе, виставка "Дари та барви осені", майстер-класи "Бойківська штука", спортивні змагання, майданчик для розвитку дитини з аніматорами особливо сподобалися сколівчанам та їхнім гостям.

Організувала захід Сколівська міська рада (міський голова Володимир Москаль). На сесії, зазделегідь, було створено організаційну раду, яку очолила Ольга Щуревич. У її складі, разом з нею, активно працювали міські депутати та активісти м.Сколе й району: Мирослава Багрінець, Надія Дмитришин, Олексій Тренич, Інна Трубич, Петро Скольський, Світлана Сличко, Олександра Кінаш. Дякуючи їхнім злагодженим спільним діям, сколівчани цього дня побачили справжній зірковий зорепад артистів, співаків, музикантів, танцюристів, спортсменів, кулінарів, народних умільців, краєзнавців. Місто гарно, весело і піднесено відзначало свій день народження. Все високе, прекрасне, потрібне, що віками накопичили батьки, діди і прадіди, сьогоднішні новації, завдячуючи мешканцям міста, сіл і селищ району, митцям-гостям, мов дорогоцінний скарб, вливалося в душі присутніх.

Місто урочисто вітало на святі почесного гостя, депутата Верховної Ради України Андрія Лопушанського.

Щирих почестей удостоївся наш земляк, громадський та політичний діяч, лідер парії "Патріот" Микола Голомша.

Свято почалося. На фоні бойківської колоритної музики талановита ведуча Оксана Король велично і піднесено прочитала поезію на честь 620-річчя міста Сколе та повела словесний екскурс у славну та легендарну його історію. З її уст звучало:

— Предковічні Українські Карпати! Незрівняна Божа краса, зелені верхи у золотому промінні сонця єднаються із високим синім небом, стрункі смереки, під музику вітру, співають свої неповторні пісні, їм вторять звуки трембіти, сопілки та дзвінких потоків... Сам Господь Бог велів заселити цю благословенну землю. І у мальовничій долині, на берегах історичної швидкоплинної ріки Опір, 620 років тому розкинулось Сколе — тепер наше чарівне місто-курорт, районний центр зеленої Бойківщини.

Дружні аплодисменти супроводжували виступ талановитої ведучої — пані Оксани. Вона промовляла щиро, емоційно, зворушливо. Своїми розповідями, немов заворожила всіх, хто її слухав.

— Місто Сколе — це наша гордість і слава! Воно має свою унікальну історію, яка пов’язана з формуванням Української держави та подіями часів Київської Русі й Галицько-Волинського князівства. Вперше в історичних документах Сколе згадується рівно 620 літ тому — у 1397 році, коли польський король Ягайло дозволив населенню заселяти землі в Карпатських долинах. Але археологічні дослідження свідчать, що перші поселення були тут набагато раніше — приблизно на початку ХІ століття нашої ери. Також про дату перших поселень можна дізнатись з легенди про князя Святослава, згідно з якою в долині військо Святополка "скололо" Святославову дружину. Припускають, що назва міста походить від цієї легенди.

Саме за часів Київської Русі місто мало важливе економічне та політичне значення. Адже через нього проходив дуже важливий торговий шлях на Закарпаття з Волині та Галичини —"на угри".

У виступі ведучої йшлося про те, що День міста Сколе щорічно святкуватиме в третю неділю вересня. Вона відзначала, що і нині, як протягом багатьох років, цей чарівний куточок Бойківщини залишається привабливим для туристів, науковців, митців. Навколо міста височіють високі гори, які своїми верхами цілують небо, а мальовничою природою чарують всіх, хто тут живе і хто приїжджає для творчої праці та відпочинку.

Над майданом роздавалося дзвінкоголосе:

— З ювілеєм, рідне місто! Місто добрих господарів, народних умільців і талантів. Наша пісня, наша дума, як одвічні та вірні супутники, нехай сьогодні будуть з нами!

Велично прозвучав "Гімн міста Сколе". Йому вторили всі, хто прийшов розділити радість свята. У супроводі співу — неперевершене дійство. На сцену виходять артисти, що виконують ролі відомих постатей Сколівщини: князя Святослава, Захара Беркута, Олекси Довбуша, Українського Січового стрільця та воїна УПА. По завершенні гімну, звучить дримба, оркестр виконує народні мотиви, на фоні цієї музики далі виступають самодіяльні артисти у ролі українських легендарних героїв.

Юрій Василів майстерно відобразив Князя Святослава, звернувшись із промовою до сколівчан та їхніх гостей:

— Возлюблені браття наші, краснії жони, милі чада і отроки, ониє посполиті праз многії віки воздаю вам поклон і княжеє благословеніє.

Браття мої дорогії, єдинокровнії, нинесущії і грядущії потомки, молитвено молю Вас, благаю Русь Богом дану, Україну святую, уберегти во віки вічнії, воздвигнути високо во славу Божую, народу українського.

Майдан завмер, коли слово взяв легендарний герой із всім відомої повісті Івана Франка — Захар Беркут, у ролі якого виступив Василь Змінчак. Як заклик і звернення прозвучали його слова, які і зараз не втратили своєї актуальності:

— Шановна громадо! Доки будемо жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти один за всіх, а всі за одного, доти ніяка сила не побідить вас».

Всяк знає в Карпатах чимало казок та легенд про славного витязя нашого краю Олексу Довбуша. Отож присутніх неабияк схвилював виступ Юрія Шила у його ролі, коли він впевнено пройшов сценою. Всі відчули силу і мудрість народного ватажка. Його пророчі слова, як заклик миру, злагоди і єднання, прозвучали над майданом:

Українці!

Між собою не сваріться,

Сріблом-злотом поділіться,

І топірці занехайте,

Крови не проливайте.

Людська кровця не водиця

Проливати не годиться!

Любов до Вітчизни, український патріотизм втілено в образі січового стрільця, роль якого неперевершено зіграв Василь Гульчевський:

— З любови до України я взяв крiс, та пiшов у лави стрiлецтва... З чистої iдейности, яка кристалiзувалася i мiцнiла серед боїв i трудiв, зростала з кождою новою могилою, яких ми багато-багато полишили по своїх і чужих горах. Ішли ми під українським стягом, можливо, і не до кінця уявляючи, як все складатиметься, але будучи твердо переконаними, що йдемо боротися за Україну, сподіваючись вибороти для неї кращу долю... Ми добре знаємо, що то є війна. Але нам би був навіки сором і ганьба в таку хвилю сидіти дома. За Україну боротися, то не страшно, а мило... Раз мати родила, раз гинути…»

Дух упівців запанував на майдані Незалежності, коли у ролі воїна УПА виступав Володимир Кавка, який зачитав Декалог українського націоналіста:

"Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя. Заповідаю тобі, нащадку України! Здобудь Українську Державу або загинь у боротьбі за Неї! Не дозволь нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації! Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань! Ненавистю і безоглядною боротьбою приймай ворогів Твоєї землі!

Не дай нікому замахнутися на славу, багатство й простір Української Держави"!

Свято було пронизане патріотичним пафосом. Його лейтмотивом стала пісня "За Україну", яку виконав оркестр народного ансамблю пісні і танцю "Бойківщина"(художній керівник і диригент Ірина Когут).

З почуттям високої поваги і шани на святі згадали славні героїчні родини, окремих героїв, які жертовно боролися за волю і незалежність України: Бандуровичів. Антін Бандурович (1922-1947), член ОУН з 1936 р. В’язень польських тюрем. Референт ОУН на Жидачівщині. Сотенний, політвиховник у курені УПА «Бойки»; Биленів. Микола Билень (1919-1947). Повстанець сотні «Месники. Очолював відповідальну ланку боротьби на Сколівщині. Поліг смертю Героя. Похоронений в урочищі Альтана; Бутковських. Легендарний Іван Бутковський, «Гуцул» (1910-1967) член, УПА-ОУН. В’язень польських тюрем. У 1938-39 роках захищав братнє Закарпаття. Командир сотні Карпатської Січі. 1941 року учасник похідних груп на Схід України. В’язень німецьких таборів. Воював у Чорному лісі. Поранений. Командир 4-ої Воєнної округи «Говерла» групи УПА-«Захід». Нагороджений знаменним Хрестом Бойової Заслуги другого класу; Вільшинських. Богдан Вільшинський (1910-1944) – псевда «Яструб», «Орел». Член ОУН з 1930 р., організатор сотні Української Народної Самооборони у нашому краї. Її командир. Активний діяч українських громадсько-культурних товариств. Загинув геройською смертю біля с. Юшківці (Ходорівщина). Похований там же у братській могилі. Вдячні Сколівчани брали участь у спорудженні пам’ятника шестиметрової висоти на могилі Богдана. Зі Сколе поклали наперсток рідної землі; Охримовичів. Степан Охримович (1905-1931). Син греко-католицького священика. Член УВО і ОУН. Учасник Першого Великого Збору ОУН (1929) Соратник Степана Бандери. 26-річного Степана 1934 р. поляки закатували. Почесний громадянин Сколівського району; Вітруків. Степанія Вітрук – «Мирославна», «Орлина» (1924-1948) відзначилася особливою відвагою. В останньому бою безстрашна, дуже вродлива 24-річна дівчина знищила 16 окупантів. Похована в урочищі Альтана. Почесна громадянка Сколівського району.

Сколе має ким гордиися. Перелік славетних родин героїчного міста продовжують: Гребеняки, Норички, Роїки, Середяки, Цогли, Ушневичі, Шолупати, Вольчуки, Івасикови, Федорики, Сокачі, Бичковичі...

Присутні склали почуття особливої вдячності та глибокої поваги Почесним громадянам Сколівщини, мешканцям міста: Ользі Міросі, Ярославу Фітелю, Василеві Домчаку, які свою юність поклали на вівтар боротьби за Україну, і в сибірських таборах, непокірні й незламні герої наші, розхитували підвалини більшовицької імперії.

"Бойківщина велично виконала патріотичну пісню Українського Січового стрілецтва "Ой у лузі червона калина".

Благословив урочистість священик церкви Різдва Пресвятої Богородиці о.Володимир Мисів. Він зауважив, що свято міста майже співпало з храмовим празником Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, то ж взивав до Цариці Небесної накрити своїм покровом нашу Україну, наш народ, наше місто. Отець побажав усім присутнім Божого благословення, миру на землі, здоров’я та всіх людських благ.

В цей день ведуча згадала священиків, які стали будівничими духовності на Сколівщині: о.Микола Притуляк, о.Сава Савицький, катехит Данило Ковалюк...

Отець Михайло Мосора – кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Декан сколівський, громадський, культурно-просвітницький діяч, засновник «Просвіти» в Сколе. Організатор догляду за могилами УСС, очолив братство «Відродження», яке боролось проти алкоголізму та куріння. Отець Михайло Головацький – парох Церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Сколе, патріот, активний борець за волю України, організатор допомоги УПА, тривалий час перебував у гарних взаєминах з командиром УПА Романом Шухевичем, багаторічний політв’язень радянських концтаборів. Отець Василь Головацький — митрофорний протоієрей, майже сорок років був парохом церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Сколе. За заслуги перед Святою Церквою та парафіянами нагороджений грамотами, почесними відзнаками. Удостоєний Почесної відзнаки Омеляна Повча. Особисто благословив на священичу дорогу багатьох молодих сколівчан.

Народний ансамбль пісні і танцю "Бойківщина" (керівник Ірина Когут) велично виконав пісню "Всі йдем до Тебе".

Свято продовжувалося. Оксана Король відзначала, що в цей вересневий прекрасний осінній день минає 620 років від дня першої згадки про Сколе. Вона констатувала, що Від малого до великого, від юного до дорослого, від простого робітника до найвищого керівника, всі ми дуже любимо свій благодатний край, пишаємось своїм гарним, затишним містом — найріднішим, найчарівнішим, найпрекраснішим куточком неосяжної Батьківщини.

Щоб Сколе з кожним днем ставало прекраснішим, багатшим чимало зусиль докладають керівники району, міста, самі його мешканці.

Вітальну промову виголосив головний організатор свята, міський голова Володимир Москаль:

— Дорога громадо Сколівщини, шановні гості! Вітаю із нашим спільним святом — 620-річчям міста Сколе! Минає час. Змінюються епохи. Наше місто живе, розвивається. Це закономірно. Скільки б чужинців не топтало наші рідні простори, славні бойки завжди знаходили силу, щоб дати їм гідну відсіч. Чимало патріотів — синів і дочок бойківського краю, за рідне місто, за Україну віддали найдорожче — своє життя. Такими були славні січові стрільці, воїни УПА, Герої Небесної сотні, воїни АТО... Багато наших земляків і сьогодні примножує славу держави. Серед них — захисники Вітчизни, які на сході України, зі зброєю в руках, захищають її єдність та незалежність... Згадаймо сьогодні попередні покоління сколівчан, які переживали важкі часи чужинських навал, воєн, занепаду, долали різні скрути та біди в єдності, згуртованості та зуміли залишити нам багатий історичний спадок, невичерпну духовну скарбницю, з якої беремо силу і наснагу для творення нашого спільного майбутнього. Пам’ятаймо українських героїв, вони того варті!

Очільник міста також наголосив, що нині Сколе розвивається, розбудовується, з кожним роком стає красивішим, привабливішим та що мине небагато часу і спільними зусиллями міської ради, районної влади, громади, духовенства, працівників освіти, культури зробимо з нього прекрасний культурний, етнографічний, туристичний центр, до якого тягнутимуться вітчизняні та закордонні туристи.

Володимир Богданович щиро подякував всім, хто долучився до організації та проведення свята, та побажав містянам та гостям миру на землі, достатку, здоров’я, добра, благополуччя в родинах, а місту — подальшого розвитку і процвітання!

Щирими оплесками вітали присутні на святі почесного гостя, славного бойка, нашого земляка, мешканця столиці України, політичного та громадського діяча, лідера політичної партії "Патріот" Миколу Голомшу, який разом із мешканцями Сколівщини стояв на Майдані в Києві, відстоюючи демократичні права свого народу, є одним із засновників Всеукраїнського штабу для допомоги воїнам АТО. До речі, гість прибув з духовним подарунком для сколівчан — запросив для виступу народного артиста України Василя Зінкевича.

Вітаючи земляків із святом, Микола Ярославович наголосив, що нині ми живемо у важкий час, коли на сході України — війна. Отож, треба жити дружно, триматися купи, любити свою землю, гідно працювати заради її розквіту і благополуччя — розвивати освіту, культуру, науку, вірно відстоювати свою незалежність.

— Нехай велич і жертовність минулих і сьогоднішніх українських героїв, бо саме їм значною мірою ми завдячуємо тим, що сьогодні відзначаємо цей світлий ювілей, спонукають нас гідно служити рідній країні та виконувати все можливе заради добробуту громад і держави в цілому.

Бажаю сколівчанам і гостям свята міцного здоров’я, щастя, добра, достатку, щедрої долі, сили і наснаги для виконання добрих справ. Нехай світла мрія про краще майбутнє окрилює нас на нові звершення! Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі — Україні!

Привітати сколівчан та розділити радість ювілею прибув депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський. Його дарунок — чудовий виступ львівської артистки Андріани.

Народний обранець виголосив урочисту промову:

— Шановні сколівчани, мешканці гарного патріотичного міста! Стоячи на цій сцені, я згадую сьогодні події Революції Гідності, коли Сколівщина однією з перших прибула на Майдан, щоб відстоювати демократичні цінності держави. Зараз чимало славних бойків стали на захист Вітчизни. Дух предків-патріотів нуртує у жилах внуків і правнуків.

З нагоди відзначення Дня міста бажаю всім присутнім мирного неба над головою, злагоди, добробуту, незламної віри в те, що наш багатостраждальний народ здобуде перемогу у війні, зумівши дати гідну відсіч ворогу. Слава Україні! Героям слава!

До глибини душі зворушила у виконанні хору «Бойківщина» «Пісня про Сколе». А улюбленець шанувальників прекрасного Олег Варварик виступив з чудовим дарунком — авторською піснею "Місто моє", за що був нагороджений шквалом аплодисментів.

Історію міста ведуча відобразила через призму добрих справ видатних мешканців, які в усі часи творили і примножували його славу і добробут. Їх пам’ятає Сколе і вічно буде вдячне за чесний і благородний труд. Серед них: Мечислав Бартків — вчитель фізики середньої школи № 1 м. Сколе. Педагог високої кваліфікації. Етнограф, краєзнавець. Активний збирач пам’яток національної, матеріальної і духовної культури. Юліян Демчук – учитель математики Сколівської школи-інтернату. Протягом багатьох років педагогічної праці – непохитний моральний та професійний авторитет. Національно свідомий — у такому ж дусі виховував учнівську молодь. Антін Щуревич – професор біологічних наук, очолював вишкіл повстанців в околицях с. Волосянка Сколівського району. Любомир Щуревич — вчитель історії, голова товариства «Меморіал», активний громадський діяч. Михайло Куспісь — лікар, голова районної організації НРУ, Любомир Комарницький — талановитий хірург Сколівської районної лікарні. Його шанували за високу професійність, тактовність, співпереживання за долю пацієнтів. Отож, як бачимо, Сколе багате на людей, які для розвитку свого міста зробили багато добрих справ. Пам’ятаємо і шануємо їх.

Змістовною та яскравою сторінкою свята стали виступи солістів, читців, хористів, танцюристів, інших творчих колективів Сколівщини — дорослих і дітей, які вміють прикрашати життя і вчать це робити інших. Талановита і відома на Сколівщині та за її межами солістка РНД "Бескид" Лілія Кочеткова ніжно і зворушливо виконала пісні "Журавлина доля" та "Рідне місто". Багатоголосе "браво" знялося над майданом.

На святі всі пересвідчилися, що Сколівщина багата юними талантами, які володіють прекрасними голосами. З ними працюють працівники РНД "Бескид", Сколівського БДЮТ, колективи Сколівської академічної гімназії, Сколівської ЗОШ І-ІІІ ст., Сколівської школи-інтернату, сільських шкіл та народних домів. Здібності юних бойків — це невичерпне джерело духовності й неоціненний мистецький скарб. Цього дня виступали кращі із кращих. Дитячий гурт "Джерельце" (керівник Лариса Данилишина) порадував піснею "Лети, наша пісне", Людмила Глюдз надзвичайно гарно виконала співанку "Віночок".

На Сколівщині давно доброї слави заслужив співак РНД "Бескид" Юрій Свистун. Щойно він вийшов на сцену, як знявся шквал оплесків. Соліст гарно і велично виконав пісні "Галичина", "Туман" та "Знов я у гори іду". Спів і радість присутніх злилися воєдино. Сколе святкувало і співало. На майдані панувала унікальна атмосфера, яка чарувала всіх красою пісні та чудовим, сильним і багатим голосом соліста.

Народний ансамбль "Горицвіт" (художній керівник О.Кінаш) гарно виступив з українськими народними піснями "Стежечка моя" та "Порізала пальчик".

Шанувальники пісні раді були послухати авторські пісні "Там, де рідна хата" і "Сколівський вітер" талановитого співака, поета-пісняра, Андрія Корчинського з Верхнього Синьовидного. Щирими оплесками та багатоголосим «браво» подякували йому присутні за зворушливі пісні.

Сколівщина багата на танцюристів. Це засвідчили чудовими виступами танцювальний колектив села Тухля, виконуючи танець "Наш прапор" (керівник Василина Леляк), дитячий фольклорний ансамбль "Феся" з Волосянки, який майстерно презентував бойківський танець (керівник Наталія Гриців), танцювальний колектив "Сузір’я" народного дому селища Славське (керівник Катерина Мичко) — танець "Відлік".

Нікого не залишили байдужими майстерні та оригінальні виступи солістів та ансамблів: Юлії Федькович з села Тухля, яка співала пісню "Тече вода"; Наталії Гринишин з Опорця — "Грай, музико", "Ой, говорила бистра вода", соліста з народного дому села Козьова Миколи Зубика — "Верба", музикантів та співаків Івана та Григорія Сметанок та Ганна Мурдзи — з народного дому села Труханів — "Де синії гори, де гори Карпати"; вокального ансамблю села Либохора (керівник Ольга Мелень) — "На городі буркун"; народного ансамблю пісні і танцю "Плай" — в’язанка українських пісень; співачки народного дому села Росохач Оксани Спутаник — "Мрія —це ти", уродженки міста Сколе, київлянки Оксани Маційовської — "Пісня про мау." Веселого та гумористичного шарму додав святу вокальний ансамбль "Лісопедний батальйон по-підгородецьки" (керівник Оксана Демків) народного дому с.Підгородці ". На майдані наступило особливе пожвавлення. Люди почали підтанцьовувати разом з артистами...

У палітрі мистецьких жанрів, як і завжди, гідно постав перед сколівчанами та гостями міста фольк-гурт "Фіглярі" (керівник Володимир Крушельницький), який представив чимало художніх номерів, які були оцінені дружнім "браво". Окрасою свята став виступ неповторної співачки, справжньої зірки таланту, вокалістки, яку називають золотим голосом Сколівщини — Василини Жалівців. Вона неабияк порадувала виконанням улюблених українських пісень. Як солістка, також гарно виступила у складі гурту "Ретро-модерн Сколе" (керівник Любомир Пасічник). Гурт свою творчість презентував артистично, нетрадиційно. Ніхто і не очікував щось подібне побачити. Тому, після його виступу, майдан нагородив співаків та музикантів дружнім "Молодець".

Жодні свято, концерт, урочистість не обходяться без вихованців керівника вокального гуртка Сколівського БДЮТ Віри Рикавець. Цього разу дитячий вокальний колектив «Тріоля», кольоровою вервечкою, у яскравих бойківських костюмах, вийшов на сцену і потішив любителів мистецтва піснею «Вітальна». Прекрасно співали і юні солісти: Романа Романишин — «Люди, як кораблі», Анастасія Василів—«Карпатська душа», Христина Кутерещин — «Україна». А Вікторія Норичка майстерно прочитала вірш «Мрія про Україну».

Не даремно прибув у Сколе відомий український співак Василь Зінкевич. З нашим краєм його єднає тіста дружба із заслуженим громадянином Сколівського району Миколою Голомшею, якого він назвав "братом" та "українським генералом", а Сколе — столицею Бойківщини. Микола Ярославович запросив співака на славний ювілей міста. Маестро, кумир мільйонів, людина-символ, людина-епоха, людина-легенда, народний артист України, Лауреат національної премії України ім. Тараса Шевченка з радістю прийняв запрошення і приїхав. Постав на сцені перед сколівчанами та гостями, виголошуючи щирі вітання та співаючи хвалу красі й неповторності гірського краю і його талановитим людям. На повен голос зазвучали пісні — ті перлини прекрасного, які співає Україна протягом багатьох років. Співав він велично, зворушливо, пристрасно. Сколе аплодувало, співало разом з маестро, низько кланялось йому за чарівні виступи. Завершуючи концертну програму, співак зробив екскурс в минуле. Нагадав усім про українського солов’я — композитора і співака Володимира Івасюка, якого добре знав, з яким співпрацював і чиї пісні співає цілий світ, хоча давно його нема в живих. Любить Івасюкові пісні і Сколе. Цього разу присутні, разом з Василем Зінкевичем, як і в попередній його приїзд, співали «Червону руту», яка полинула над горами до сонця, до радості, до життя, щоб знову відгукнутися в серцях людей, які понесуть її по світу… Окрім співу, Василь Зінкевич довго і приємно спілкувався зі сколівчанами, а прощаючись, побажав усім присутнім миру на землі, благополуччя в сім’ях, щастя і радості на довгі роки, щоб «в серці кожної людини жила любов до України».

Схвальними оплесками зустріли глядачі українську відому співачку зі Львова Андріану, яка приїхала до нас на запрошення депутата Верховної Ради України Андрія Лопушанського. Гостя чудово виконала чимало пісень, які особливо сподобалися молоді. Був вечір. А люди не розходилися. Протягом її виступу майдан скандував, танцював, вирував, співав. Щире «браво» роздавалося над містом. Сколівчани і їхні гості гуляли, розважалися, насолоджувалися милозвучним голосом співачки. І не було тут когось такого, кого б не схвилювали її пісні. А вони продовжували звучати — гарно, емоційно, зворушливо. Не даремно, після її виступу, молодь дружньо вигукувала: « Андріана! Андріана! Андріана! Приїжджайте до нас у Сколе! Ми вас любимо! Ми на вас знову чекаємо!»

Завершився концерт. Він удався. Міський голова Володимир Москаль та голова оргкомітету свята Ольга Щуревич вручили квіти й пам’ятні подарунки почесному громадянину Сколівщини Миколі Голомші; депутату Верховної Ради України Андрію Лопушанському; чарівній ведучій Оксані Король, яка емоційно вела свято, експромтом проводила ігри, конкурси, флешмоби, розваги; артистам-гостям Василю Зінкевичу й Андріані. Творчі колективи та окремі артисти , народні умільці, краєзнавці теж отримали від Сколівської міської ради пам’ятні подяки. Тим, хто ще до вручення залишив майдан і не взяв їх, слід звернутися в міську раду до оргкомітету і отримати заслужене.

Свято було чудове — справжній бойківський фольклорно-етнографічний фестиваль. Для цього добре постаралися міська рада, оргкомітет. Сам голова міста виступив організатором з облаштування на майдані сцени. Загалом злагоджено працювало чимало людей з міста й району. Отож, на подяку заслужило багато активістів та ентузіастів. Володимир Богданович щиро подякував оргкомітету заходу, працівникам народного дому «Бескид», режисеру-постановнику дійства Світлані Сличко, звукоопертору Миколі Русину, багаточисельним артистам, директорам загальноосвітніх начальних закладів Марії Бальо, Олександрі Дмитрух, Світлані Губиш, директору Сколівського БДЮТ Роксолані Британ, аніматорам зі Львова, які розважали дітей та молодь, Олександру Вербіну, який виготовив запрошення для гостей та подяки для активістів і артистів; Віталію Треничу, за розроблений та встановлений при в’їзді в Сколе банер-запрошення на День міста, власникам кафе «Гірка» та ресторану «Вівчарик», за те, що гостинно прийняли співаків Андріяну та Василя Зінкевича, Ігорю Чудійовичу за фотовиставку про Сколе, отцю-капелану Володимиру Борису та його команді, які приготували смачнющий куліш для воїнів АТО; Сколівському ВКГ, яке слідкувало за чистотою та порядком у місті і, зокрема, на майдані Незалежності; продавчиням з магазину «Масяня», які з надувних кульок зробили число 620, яке було прикріплене на видному місці, та подарували «фотодощ» для розваг дітей; спеціалісту відділу освіти Сколівської РДА Юрію Щуревичу та керівнику гуртка велосипедистів Сколівської академічної гімназії Богдану Савуляку за організацію спортивних змагань; керівникам місцевих рад, народних домів, бібліотек, шкіл району, які приїхали розділити радість свята і представили на фестиваль автентичні сувеніри та унікальні страви; Тетяні, Оресту, Оксані та Мирославу Зінкевичам за виготовлену та представлену для частування на святі бойківську кишку та організацію гостини по-бойківськи; Марії Гульчевській за організацію столів та частування гостей кулішем; Василю Приндаку за представлені дари гірського краю — карпатські чаї; депутату Сколівської районної ради Ростиславу Комарницькому за артистів, яких привіз на свято зі Львова, козаків, які варили куліш та частували ним всіх бажаючих, артистів-циганів, та цікавинку, «де чеканили монети»; діджею GALEМІ за вміло і цікаво організовану та проведену дискотеку… Вдячний список можна продовжити.

У своїй розповіді ми мало зупинилися на наметовому містечку бойківських майстрів зі сколе та району… Його казковий неповторний світ із файними газдами та газдинями у народних строях, виставками унікальних речей, колоритними гуляннями, веселими жартами потребує окремої розповіді. Отож, кому цікаво, читайте про це в наступних номерах нашого часопису.

А зараз знов про відзначення ювілею міста. Інтригуючою його миттєвістю стало Фаєр-шоу… У Сколе — це вперше і несподівано. Оригінальне вогняне диво приємно вразило всіх, кому довелося його бачити. Дуже ефектно і цікаво…

Свято продовжилося дискотекою від діджея. Сколе гуляло, розважалося, танцювало, раділо, сміялося, співало і тішилося…

Велике багатожанрове дійство та народні гуляння завершилися опівночі. І сколівчанам, і гостям вони сподобалося, отож вдячні міській раді та всім, хто долучився до його організації та проведення. Цьогорічні уродини міста Сколе засвідчили, якими талановитими, працьовитими, активними, жвавими є наші бойки, як через віки і роки бережуть і примножують свою культуру, як люблять танець пісню, музику, як передають з покоління в покоління старі народні традиції та шанують їх і пропагують на розмаїтих святах, фестивалях, під час майстер-класів, беручи участь у різних міжнародних та вітчизняних проектах. Нехай же дух прекрасного бойківського свята, яке організувала Сколівська міська рада надихає нас на нові заходи! До зустрічей на концертах, фестивалях, в музеях, на виставках, в проектах. Дерзаймо і працюймо, щоб розквітала Бойківщина у вінку прекрасних і неповторних талантів. В добрий час! Хай в бойківськім нашім домі все буде гаразд!..

 журналіст народної газети

"Бойківська думка"

Світлана Снігур

« повернутися до списку новин