Звернення до жителів Сколівщини!

Для нас, християн, є дуже важливим усвідомлення своєї відповідальності за природне довкілля. Екологічним гріхом і злочином визначається безвідповідальне ставлення до створеного Богом світу, адже «людина, яка своєю діяльністю шкодить довкіллю, руйнує Боже творіння, невід’ємною частиною якого є вона сама. Вона грішить не лише стосовно творіння, але й стосовно себе та Бога».

У наш час суцільної пластмасової імітації вірні несуть на могили рідних та близьких штучні квіти, вінки, оздоблення. На перший погляд воно все «красиве», ідентичне натуральному, та що там – краще натурального! Штучні квіти чи вінки не є співчуттям для родини, люди аргументують їх купівлю тому що: «так роблять всі». Ми повинні звертати увагу на справді важливі для співчуття речі, але не забуваючи і про естетичну красу. Виявом естетичної краси яка буде мати богословське підґрунтя є оздоблення місця погребення живими квітами, так саме живими, не мертвими (пластмасовими), які будуть нагадувати родині про життя вічне, а також в майбутньому прикрасять місце поховання, стануть місцем молитви, а не горою шкідливого сміття.
Не меншої шкоди довкіллю завдають весняні та осінні пали! Побутує хибна думка, що після спалювання буде краще рости трава. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. Територію після вогню захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості; знищується багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж в сухій траві часто є сміття, небезпечне для спалювання, — пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря важкими металами. Знищує вогонь і світ флори та комах, що живуть у ньому. В полум'ї горить насіння рослин (ще один удар по природі), а також грибниця. Нерідко, здавалося б, нешкідливе паління сухостою обертається серйозними матеріальними збитками. Дуже часто вогонь перекидається на гаражі, садові будиночки, сараї, що належать місцевим жителям, а також звичайно ліс, де боротьба з пожежею є вкрай важкою. Таке враження, що населення одержиме вірою в необхідність палити суху траву. Відомі випадки коли від підпаленої трави горять будинки.
Прислухайтесь до цих порад і вони допоможуть зберегти «ДІМ», в якому ми всі живемо і житимуть наші нащадки.

о. Віктор Коцемір, декан Сколівського деканату Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
Василь Бандерич, директор національного природного парку «Сколівські Бескиди»